Життєвий шлях

 МЕРЕЖИВОМ ЖИТТЯ НАДІЇ ТОКАРЧИК

       Надія Михайлівна народилася  у Хабаровському краї 17.11.1955р. Була наймолодшою дитиною в сім’ї, крім неї були ще брат і сестра. У квітні 1956р., після смерті Сталіна, родина повернулася на Україну у с. Грушатичі Старосамбірського району. У рідній хаті жили чужі люди, приписувати не хотіли, тому батьки змушені були залишити рідні місця. Переїхали у Сокальський район, де жили і працювали.

   Надія Михайлівна залишилася з дідусем і бабусею. У прикарпатському селі Грушатичі пройшло її дитинство. У 1963 році пішла у місцеву школу, яку закінчила з відмінними успіхами у навчанні в 1971р..

  З 1971 по 1975рр. навчалася у Самбірському педагогічному училищі. Була активною учасницею літературної студії, корисними стали для неї дружба, спілкування, дискусії з творчою молоддю.

     У 1975 році була направлена на роботу завідуючою Конюшківської початкової школи Мостиського району. З 1977 року працює у Мишлятицькій школі. Працювала на різних посадах: вихователем групи продовженого дня, вчителем початкових класів, завідуючою шкільної бібліотеки, вчителем історії. Роботу поєднювала із навчанням у Львівському держуніверситеті імені Івана Франка (1976-1982рр.). З 1988р.працює вчителем української мови і літератури.

      Учні Надії Михайлівної – призери районних олімпіад, конкурсу ім.. Петра Яцика, Міжнародного конкурсу ім.. Т.Г. Шевченка, учасники обласних олімпіад і конкурсів. Є керівником гуртка «Рідне слово», учасники якого упорядкували збірку поезій «Зернятко». 

    Одружена. Мати двох дочок, допомагає виховувати 9 онуків (п’ятеро з них – це діти-сироти, які прийняла у свій дім і своє серце старша дочка Оксана).