МІЙ РІДНИЙ КРАЙ, МОЯ УКРАЇНО
А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
Ліна Костенко
Ліна Костенко
Рідне село
Золотими хлібами
Шумить українське село.
Молодими садами
Квітує широке роздолля.
Я стою біля школи,
Милуюсь красою здаля,
І радіє учительська доля.
Кажу учням своїм,
Щоб село прославляли усюди,
Боронили його
Від негоди і злих ворогів,
Щоб творили добро,
Не ждучи нагороди,
І вертались додому
Із далеких доріг.
Село Мишлятичі
Благослови, наш Боже,
І всім – усім, хто проживає в нім,
Подай достатку,
Радості, добра,
Любові , миру,злагоди й тепла.
Моя Мостищино
Мостищино люба, моя рідне земле,
Синами своїми багата ти є.
Вони - наша слава,
Вони - наша гордість,
За тебе, мій краю,
Життя віддали.
Вірний нарід захищав,
За нього йшов на тяжкі муки,
Послання віщїї писав.
Співак світу – наш Менцинський
Приніс славу землякам:
Милувався його співом
Київ, Львів, Берлін, Стокгольм.
По древніх вулицях Мостиськ
Ходив Франко, художниця Кульчицька,
Юний Антонич тут вірші писав,
Була й славетна Крушельницька.
Пройшли роки, часи змінились,
Герої у безсмертя відійшли.
А місто рідне залишилось,
Нащадки славні знов прийшли.
В мальовничій наш райцент
Усі приїжджають.
Край свій рідний і чудовий
Люблять і вивчають.
Парк у місті – зелен-сад,
Відпочить тут кожний рад.
Школярі і літні люди
Люблять всі красу природи.
Залишаються роки
Чудо- пам’ятник Шевченку –
Витвір вмілої руки.
Кожен день і рік за роком
Квітне все аж на очах.
Бізнесмени й влада міста
Дбають про все повсякчас.
Тож вдячні люди їм без ліку
За труд, старанність, доброту,
За внесок великий і плідний
В Мостищину любу мою.
Немає коментарів:
Дописати коментар